Дистанційне навчання 1 - А клас

  П'ятниця 26.11.21 ( Навчаймося разом!)

1.ЯДС

А ти гововий діхнатися про кругообіг води? Переглянь казку про хмаринку.

Дізнайся як потрібно берегти воду.

-Тепер ти готовий виконати завдання у зошиті на ст. 40 -41.

Зупинись! Випий води, затанцюй твою улюблену руханку.

2.Математика

Ми продовжуємо вивчати склад числа і сьогодні ми пговоримо про такі числа як 6,7.

А тепер попрацюй у зошиті на ст. 35.

3.Фізична культура

Виконай вправи з м'ячем.

4.Українська мова. Читання.

Перед тим як ти розпочнеш читати у підручнику на ст. 59 давай розімнемо свій язичок.

- Тепер твій язичок готовий для читання, відкрий підручник на ст. 59 і почитай.

- У зошиті на ст.44 в тебе залишилось трішки дописати але пам'ятай що лівий півовал ми пишемо ручкою.

ВИЗНАЧНІ ТА ПАМ'ЯТНІ ДАТИ

«Голодомор – біль душі і пам’ять серця»

1933 рік… Сонце сходило над холодними за довгу зиму полями, сідало за обрій кольору крові і не впізнавало землю. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертному сні. Танули на обширах України важкі сніги 1933 року.

 Чи була того року весна? Чи прилетіли до знайомих людських осель довірливі лелеки? Чи співали травневими ночами у вербах над річками солов’ї? Ніхто того не пам’ятає. Пам’ятають інше…

Пішов голод Україною. Моторошний парадокс: вмирали на плодючих чорноземах шанованої світом житниці, вмирали просто поля, на шляхах, у холодних хатах і на лавицях промерзлих вокзалів, гинули поодинці і сім’ями, вилягали роди і села. 

                                           

Голодомор... Страшне слово, яке болем ятрить серця українців, що накрило собою величезну країну, квітучу, родючу і щедру. Помирали люди, молоді, здорові, але найстрашніше – голодна смерть дітей.

    

Мультфільм “Голодний дух”

Неможливо зараз оцінити увесь масштаб тогочасної катастрофи. Складно нам ситим зрозуміти, як-то немає ні крихти хліба, ні картоплини, анічогісінько. Що робити бідній матері, коли на неї тижнями, місяцями дивляться запалі очі голодних діточок.

Наше головне завдання - ніколи не забути і нізащо не допустити повтору катастрофи, повтору знущання над українським народом.

Пом'янемо мовчанням великих мучеників нашої історії, жертв небаченого варварства і жорстокості – червоного терору.

Наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам’ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам’ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути, аби цей гіркий досвід минулого ніколи не повторився.